Якщо ви давно носите в голові думку «я б зробив продукт інакше», але щоразу впираєтеся у брак часу, відсутність команди, страх «не дотягнути» по якості або переконання, що без інвестицій запуск не має сенсу, варто зупинитися і подивитися на ситуацію ширше. У 2026 році реальність виглядає інакше, ніж ще кілька років тому: ціна створення продукту суттєво знизилася, а ключова битва перемістилася з «як зібрати продукт» у «як дістатися до людей і перетворити увагу на реальні дії».

У багатьох сервісних IT-компаніях акаунт-менеджмент живе «на мінімалках»: інвойсинг, базові опитування, участь у демо й кількох розмовах про апсейл. Формально — рух є. Практично — керованого росту немає, бо ключова ланка випадає з процесу: production / delivery, які щодня бачать реальний стан клієнта, його бізнесові болі, ризики й точки росту. Андрій Сильчук , Delivery Director DataArt та один з менторів закритого бізнес-клубу Growth Factory Academy,   наполягає на простому п

Ще недавно фраза «створив застосунок без коду»  означала конструктор із обмеженнями: шаблони, блоки, компроміси.  Сьогодні це означає інше: ви описуєте задачу природною мовою, AI збирає вам проєкт, ви тестуєте, просите виправити — і повторюєте цикл до робочого результату. Саме це і є vibe coding . Термін з’явився не як маркетинг, а як опис реальної поведінки людей, які будують софт за допомогою LLM-інструментів. Андрій Карпати сформулював це в лоб: «віддаєтесь вайбу… і забув

Коли продукт вирішує явну щоденну проблему — він має шанс стати великим. Саме так трапилось із Neomi , проєктом, що з’явився в Україні в 2024 році та вже отримав перше комерційне партнерство з однією з найбільших продуктових мереж.  Це кейс — Дмитра Лилик а , який перетворив особисте роздратування на технологічний продукт із потенціалом для мільйонів користувачів.  Ідея як наслідок болю, а не результат брейншторму Проєкт запустили у березні 2024 року. Ідея виникла з особистог

У світі інді-продуктів і SaaS довіра давно продається швидше за функції. Один допис у X (Twitter), один скрін з Stripe — і до вас ставляться як до «людини, що вже зробила результат». Проблема в тому, що скрін — не доказ. Його підробляють через dev tools, тестовий режим Stripe або «разові платежі», підписані як recurring.  Саме це публічно підсвітив Pieter Levels  у віральному твіті: він написав, що фейкових MRR-скріншотів стало забагато, і згадав, що йому самому знадобилися р

Запуск продукту в уявленні багатьох фаундерів досі виглядає як довгий і болісний процес: спочатку ідея, потім місяці ресерчу, потім дизайн, архітектура, MVP, ще кілька ітерацій — і лише після цього перший контакт з реальними користувачами. Проблема в тому, що за цей час ринок уже може змінитися, мотивація — зникнути, а сама ідея так і не пройти перевірку грошима. На противагу цьому підходу в останні роки сформувалась інша, значно більш прагматична модель — швидкий запуск прод

У стартап-культурі давно закріпилося переконання: якщо ти не піднімаєш раунди, ти «не граєш у справжню гру». Десятки інтерв’ю про успішні залучення, новини в медіа, гучні оцінки компаній створюють ілюзію, ніби інвестиції — це обов’язковий перший крок.  Але якщо відкинути хайп, стає очевидно: переважна більшість бізнесів у світі ростуть без інвесторів , без венчурного капіталу й навіть без великих ресурсів. Вони розвиваються на власному кешфлоу й завдяки дисциплінованим рішенн

Build in public — це коли ви не ховаєте свій продукт «за кулісами» до офіційного релізу, а показуєте процес створення в реальному часі: ідеї, прототипи, фейли, зміни, перші цифри, перших користувачів. Це як практика публічного ділення історіями про те, як продукт створюється зараз і як створювався раніше, щоб залучати і надихати однодумців. Arvid Kahl, один із найвідоміших адептів build in public, описує це ще конкретніше:   ви «ділитеся подорожжю створення бізнесу перед ауди

Коли фаундер планує реєструвати компанію в Естонії, США чи будь-якій іншій країні, він часто думає про податки, платіжні системи, юрисдикцію, але… пропускає ключову точку: податкове резиденство.  Саме воно визначає, хто й скільки податків має сплачувати — ви чи ваша компанія, в Україні чи за кордоном. І на старті бізнесу це критично. Зараз правила стають суворішими, банки та уряди — уважнішими, а українські фаундери за кордоном — у зоні ризику. Тому варто розібратись у базови

Коли фаундер запускає сервісну IT-компанію, він хоче дві речі: зручний запуск  і прозору модель , яка не створить проблем з податками та банками. У 2025 році найбільш популярні юрисдикції для IT-аутсорсу та невеликих SaaS-команд — Естонія, Кіпр, США та Британія . У кожної країни — своя логіка, свої витрати і свої «граблі». Розбираємося, де реально простіше стартувати, а де доведеться витратити час, гроші та нерви. 1. Естонія — швидкість, цифра і мінімум бюрократії Естонія вже