Юридичне структурування IT-бізнесу в Україні: постійне представництво та КІК

Правильна стратегія компанії в ІТ-сфері часто включає експансію на нові ринки. Україна — один з таких ринків, де поєднуються сильна інженерна база, зростаюча екосистема та зрозуміле податкове середовище для технологічних компаній. 

Будь-який вихід на новий ринок потребує виваженого підходу — особливо коли йдеться про відкриття постійного представництва або структурування компанії як КІК (контрольована іноземна компанія).

Постійне представництво: ризики та переваги

Для іноземної компанії створення постійного представництва в Україні — це не лише логістичне чи операційне, а перш за все управлінське рішення. Воно дозволяє налагодити локальні процеси, краще координувати проєкти, а також бути ближчим до команд розробників. Але паралельно з можливостями з’являються й податкові зобов’язання.

Законодавство визначає постійне представництво як фізичну присутність компанії в Україні протягом понад 183 днів. Це включає надання послуг, зокрема консультаційних, через найнятих працівників.

Якщо ви не врахуєте це при запуску — з’являється ризик неконтрольованих витрат, штрафів і претензій з боку податкових органів.

Податкове резидентство: нюанси

Під час масштабування бізнесу за кордон, компанія стикається з питанням податкового резидентства. В Україні воно визначається за трьома критеріями: тривалість перебування, місце постійного проживання, а також центр економічних інтересів. 

Якщо ключові співробітники або власники компанії підпадають під ці критерії — компанія може бути зобов’язана декларувати доходи та сплачувати податки в Україні.

Контрольована Іноземна Компанія (КІК): що важливо знати

КІК — це структура, яка регулює володіння іноземними компаніями з боку українських фізичних осіб. Якщо ІТ-підприємець володіє часткою понад 10% (а в певні періоди — 25%), така компанія вважається контрольованою. І саме її прибуток може підпадати під оподаткування в Україні.

Для ІТ-компаній це особливо важливо. Створення іноземного офісу для оптимізації оподаткування може мати зворотний ефект, якщо не врахувати норми КІК. Крім того, податковий тиск може зрости, якщо така компанія почне активну діяльність на українському ринку, зокрема через найм або продаж.

Фінансова прозорість та управлінська звітність

Окрема увага має бути приділена управлінській звітності. Структурування бізнесу через КІК або постійне представництво потребує налагодженої фінансової моделі, яка відповідає міжнародним стандартам. Прозорість в управлінні грошовими потоками, прибутком та витратами — не лише вимога законодавства, а й основа для побудови довіри з боку партнерів та клієнтів.

Більше того, грамотна управлінська звітність дозволяє керівникам бачити справжню картину рентабельності проєктів, швидше ухвалювати рішення та уникати помилок у масштабуванні.

Як це впливає на залучення інвесторів

Іноземні фонди та венчурні інвестори оцінюють не тільки продукт чи команду. Одним з критичних факторів є структурна стабільність компанії. Відсутність ризиків КІК, чиста юридична структура, прозора стратегія компанії та фінансова дисципліна — усе це значно полегшує залучення інвесторів.

Наявність постійного представництва в Україні або контрольованої структури за кордоном не є “погано” чи “добре” — усе залежить від того, як це вписується у вашу стратегію масштабування бізнесу.

Підсумуємо

Перед відкриттям постійного представництва чи структуризацією компанії як КІК, варто оцінити не лише юридичні й податкові наслідки, а й довгостроковий вплив на бізнес-модель, фінансові процеси та привабливість для інвесторів. 

Враховуйте це, формуючи управлінське рішення, яке відповідатиме вашим амбіціям на міжнародному ринку.

Дізнайтеся більше про ці питання на закритих сесіях Growth Factory Academy — від засновників ІТ-компаній, які вже пройшли цей шлях.