Сервісний IT-бізнес може виглядати «великим і дорослим»: 300+ людей, окремі департаменти sales/marketing, кілька рівнів менеджменту, повний набір процесів «як у книжці». Але інколи це лише інша форма хаосу — дорожча, повільніша і з нижчою маржинальністю. У нас була Q&A-сесія з Андрієм Рижохіним — CEO at Ardas, CTO at Sunryde, Co-Founder Stripo & Reteno . Нижче — ключові інсайти з його 20+ років у сервісі та продуктах: з цифрами, факапами й тим, що реально змінює фінрезультат.

Команди скорочують, найм ставлять на паузу, продажі буксують — і в якийсь момент здається, що єдиний сценарій на найближчі місяці: втриматися. Але парадокс у тому, що частина сервісних IT-компаній у цей самий період масштабується. Ця стаття — розбір інсайтів зі стріму Growth Factory Academy на прикладі кейсу DATAFOREST : як компанія з фокусом на Data Engineering та AI виросла з 60 до 140 людей за останні три роки. Говоримо про управлінські рішення, процеси, продажі та роль ф

Якщо ви давно носите в голові думку «я б зробив продукт інакше», але щоразу впираєтеся у брак часу, відсутність команди, страх «не дотягнути» по якості або переконання, що без інвестицій запуск не має сенсу, варто зупинитися і подивитися на ситуацію ширше. У 2026 році реальність виглядає інакше, ніж ще кілька років тому: ціна створення продукту суттєво знизилася, а ключова битва перемістилася з «як зібрати продукт» у «як дістатися до людей і перетворити увагу на реальні дії».

Ще недавно фраза «створив застосунок без коду»  означала конструктор із обмеженнями: шаблони, блоки, компроміси.  Сьогодні це означає інше: ви описуєте задачу природною мовою, AI збирає вам проєкт, ви тестуєте, просите виправити — і повторюєте цикл до робочого результату. Саме це і є vibe coding . Термін з’явився не як маркетинг, а як опис реальної поведінки людей, які будують софт за допомогою LLM-інструментів. Андрій Карпати сформулював це в лоб: «віддаєтесь вайбу… і забув

Коли продукт вирішує явну щоденну проблему — він має шанс стати великим. Саме так трапилось із Neomi , проєктом, що з’явився в Україні в 2024 році та вже отримав перше комерційне партнерство з однією з найбільших продуктових мереж.  Це кейс — Дмитра Лилик а , який перетворив особисте роздратування на технологічний продукт із потенціалом для мільйонів користувачів.  Ідея як наслідок болю, а не результат брейншторму Проєкт запустили у березні 2024 року. Ідея виникла з особистог

У світі інді-продуктів і SaaS довіра давно продається швидше за функції. Один допис у X (Twitter), один скрін з Stripe — і до вас ставляться як до «людини, що вже зробила результат». Проблема в тому, що скрін — не доказ. Його підробляють через dev tools, тестовий режим Stripe або «разові платежі», підписані як recurring.  Саме це публічно підсвітив Pieter Levels  у віральному твіті: він написав, що фейкових MRR-скріншотів стало забагато, і згадав, що йому самому знадобилися р

Запуск продукту в уявленні багатьох фаундерів досі виглядає як довгий і болісний процес: спочатку ідея, потім місяці ресерчу, потім дизайн, архітектура, MVP, ще кілька ітерацій — і лише після цього перший контакт з реальними користувачами. Проблема в тому, що за цей час ринок уже може змінитися, мотивація — зникнути, а сама ідея так і не пройти перевірку грошима. На противагу цьому підходу в останні роки сформувалась інша, значно більш прагматична модель — швидкий запуск прод

У стартап-культурі давно закріпилося переконання: якщо ти не піднімаєш раунди, ти «не граєш у справжню гру». Десятки інтерв’ю про успішні залучення, новини в медіа, гучні оцінки компаній створюють ілюзію, ніби інвестиції — це обов’язковий перший крок.  Але якщо відкинути хайп, стає очевидно: переважна більшість бізнесів у світі ростуть без інвесторів , без венчурного капіталу й навіть без великих ресурсів. Вони розвиваються на власному кешфлоу й завдяки дисциплінованим рішенн

Build in public — це коли ви не ховаєте свій продукт «за кулісами» до офіційного релізу, а показуєте процес створення в реальному часі: ідеї, прототипи, фейли, зміни, перші цифри, перших користувачів. Це як практика публічного ділення історіями про те, як продукт створюється зараз і як створювався раніше, щоб залучати і надихати однодумців. Arvid Kahl, один із найвідоміших адептів build in public, описує це ще конкретніше:   ви «ділитеся подорожжю створення бізнесу перед ауди

Коли фаундер планує реєструвати компанію в Естонії, США чи будь-якій іншій країні, він часто думає про податки, платіжні системи, юрисдикцію, але… пропускає ключову точку: податкове резиденство.  Саме воно визначає, хто й скільки податків має сплачувати — ви чи ваша компанія, в Україні чи за кордоном. І на старті бізнесу це критично. Зараз правила стають суворішими, банки та уряди — уважнішими, а українські фаундери за кордоном — у зоні ризику. Тому варто розібратись у базови

Коли фаундер запускає сервісну IT-компанію, він хоче дві речі: зручний запуск  і прозору модель , яка не створить проблем з податками та банками. У 2025 році найбільш популярні юрисдикції для IT-аутсорсу та невеликих SaaS-команд — Естонія, Кіпр, США та Британія . У кожної країни — своя логіка, свої витрати і свої «граблі». Розбираємося, де реально простіше стартувати, а де доведеться витратити час, гроші та нерви. 1. Естонія — швидкість, цифра і мінімум бюрократії Естонія вже

Більшість майбутніх фаундерів приходять у LinkedIn із надією: «Зараз зроблю пару експертних постів — і підуть клієнти». Але LinkedIn працює зовсім не так.Це не майданчик для миттєвих продажів , а інструмент, який формує репутацію, довіру та видимість. І якщо ви хочете побудувати компанію, вам потрібно не “продавати”, а вести сторінку так, щоб у потенційного клієнта з’явилася впевненість у тому, що з вами можна мати справу . Для цього достатньо не сотень статей, не гучних заяв

LinkedIn — це не кнопка генерації клієнтів і не місце, де потрібно одразу ставити у профілі “CEO & Founder MyFutureCompany”, якщо ви ще працюєте в наймі. Для фаундера-початківця це передусім інструмент довіри, видимості та професійної репутації , який треба почати будувати заздалегідь — задовго до того, як ви офіційно оформите компанію або вийдете на ринок. І тут більшість спеціалістів стикаються з дилемою: як прокачувати профіль, не вводячи нікого в оману; як не “палити” пла

У сервісному IT-бізнесі часто перемагає не той, хто має більше людей чи ширшу лінійку послуг, а той, хто рухається швидше. На ринку, де клієнти звикли до миттєвої комунікації, а конкуренція вимірюється годинами, саме простота й швидкість стають ключовими факторами росту.  Бюрократія — це розкіш для великих компаній. Для стартапу вона перетворюється на пастку, яка коштує втраченої виручки. У цій статті розбираємо, чому «процес на одному А4» часто сильніший за десятки сторінок

Початок IT-компанії рідко виглядає як картинка з Pinterest: стильний офіс, бариста, панорамні вікна. Реальність інша — ноутбук, клієнти, хаос і відповідальність на плечах фаундера. І саме в цей період вам потрібні перші люди. Ті, хто допоможуть запускати процеси, комунікувати з клієнтами, брати відповідальність і рости разом із компанією. Проблема в тому, що на старті ви не можете конкурувати з корпораціями соцпакетом чи інфраструктурою. Але саме тут є ваша сила: швидкість, г

Тамара Левіт — IT Sales Expert, експертка з Upwork і менторка Growth Incubator. Вона понад 10 років продає послуги розробки на глобальний ринок, будувала sales-відділи для аутсорсингових компаній і особисто тестувала десятки підходів до профілів, ніш і бідингу. На її воркшопах люди часто приходять із одним запитом: «Скажи, в яку нішу зайти, щоб нарешті пішли клієнти?» Ця стаття — конспект її підходу плюс свіжа аналітика з глобального ринку фрилансу. Чому взагалі треба обирати

Більшість людей, які хочуть запустити власну IT-компанію, починають із пошуку ідеї. Вони записують десятки варіантів, перечитують форуми, радяться з друзями й чекають «осяяння». Але Сергій Бондаренко, засновник Skywell  і серійний IT-підприємець із 17-річним досвідом, каже прямо: «Не шукайте ідею. Шукайте тренд». Саме так він побудував усі свої бізнеси — від фінтеху до e-commerce — і зумів продати кілька компаній на піку їхньої вартості. Його підхід простий: успішний бізнес н

Початок IT-бізнесу рідко виглядає як чіткий план. Найчастіше — це десятки сумнівів, страх втратити стабільний дохід і думка «я ще нічого не створив, що взагалі аналізувати?».   Але саме тут і починається перша помилка новачків. Щоб побудувати аутсорсингову чи аутстаф-компанію, спершу треба розібратись не з ринком — а з собою. Адже на старті бізнесу фаундер і є компанія: твій досвід визначає, кого ти можеш найняти, твій профіль впливає на те, як виглядає твій перший сайт, а тв

«Аутсорс — помер». «Треба йти тільки в продукт». «Без технічного бекграунду не вийде». Ці фрази звучать голосно, але не витримують перевірки реальністю. Сервісний IT-бізнес не зник і не збирається. Навпаки — це найпростіший і найпрозоріший шлях зайти в підприємництво людям із різним досвідом у сфері IT. У цій статті розберемося, чому так, що саме плутають критики аутсорсу, з чого стартувати сьогодні та як не перетворити компанію на «супермаркет послуг», який не викликає довір

У більшості людей є одна глибоко вкорінена установка: «Щоб запустити IT-компанію, потрібно самому вміти писати код». Сергій Бондаренко повністю ламає цю схему. Він ніколи не був розробником, але зумів створити Skywell , масштабувати компанію, запустити нові напрями, а до цього — продати дві аутсорсингові компанії . Його історія — не про технічні навички. Вона про підприємницьке мислення, партнерства, продажі й уміння будувати команди. Це стаття про те, як створити IT-бізнес б