top of page

Як запустити продукт без ідеї, команди та інвесторів: кейс Neomi від MVP до пілоту

Оновлено: 1 день тому


Коли продукт вирішує явну щоденну проблему — він має шанс стати великим. Саме так трапилось із Neomi, проєктом, що з’явився в Україні в 2024 році та вже отримав перше комерційне партнерство з однією з найбільших продуктових мереж. 


Це кейс Дмитра Лилика, який перетворив особисте роздратування на технологічний продукт із потенціалом для мільйонів користувачів. 


Ідея як наслідок болю, а не результат брейншторму


Проєкт запустили у березні 2024 року. Ідея виникла з особистого досвіду: довгі сесії в онлайн-супермаркетах, перевантаження вибором, покинуті кошики — і бажання делегувати частину рішень агенту.


Це важливий принцип для запуску без інвесторів: ваша найкраща стартова точка — проблема, яку ви відчуваєте часто й можете описати точно


Не «мені здається, ринок росте», а «я бачу, де зникає час і енергія, і можу перевірити це на інших».

Neomi — це штучний інтелект (ШІ), що автоматично формує список продуктів та заповнює кошик для онлайн-покупок на підставі бажань користувача. 



За даними Baymard Institute, понад 70% онлайн-кошиків у e-commerce не доходять до оплати

Для grocery-сегмента це особливо відчутно: багато позицій, постійні заміни, рішення «що купити» розбивається на десятки дрібних виборів. Користувач втомлюється ще до моменту оплати.


У цьому контексті і зʼявляється ключова продуктова гіпотеза: користувачу не потрібен ідеальний інтерфейс — йому потрібен результат без зайвих рішень.


Зазвичай користувач проводить 20-30 хвилин, складаючи список, вивчаючи складники, порівнюючи ціни й вибираючи потрібні продукти. Neomi зменшує цей час до кількох хвилин або навіть 1-2 хвилин, формуючи готовий кошик за 2 кроки:

  1. Користувач вводить намір (наприклад, «тиждень здорових вечерь без лактози»)

  2. Neomi пропонує раціон, підбирає товари в магазині й автоматично наповнює кошик.



Таке рішення поєднує natural language processing (NLP) — технологію розуміння людської мови комп’ютером, системи рекомендацій та модифіковані мовні моделі із тренованими на кулінарних даних алгоритмами. Це робить продукт не просто автоматичною формою, а повноцінним агентом, що «розуміє» потреби користувача.


MVP як інструмент мислення, а не як «перша версія продукту»


На старті Neomi не намагався закрити всі сценарії. MVP був свідомо вузьким:

  • один ключовий сценарій;

  • мінімальний флоу;

  • чіткий зв’язок між текстовим наміром і сформованим кошиком;

  • відсутність складної персоналізації.


Продукт будувався не як «перша версія для масштабування», а як інструмент перевірки гіпотези — чи готові люди довіряти частину вибору системі.


Це ключовий принцип bootstrapping-підходу: ви не будуєте наперед, ви будуєте для перевірки зараз.

MVP часто плутають із «сирим демо». Але в реальності MVP — це інструмент перевірки, а не «перший реліз заради релізу».


У Neomi добре видно логіку: рік вони працювали в режимі обмеженого доступу (stealth), тестуючи продукт на малих вибірках, і лише потім вийшли у продакшн, щоб отримувати поведінку користувачів без «тепличних умов».


Окремо варто згадати роль AI у створенні Neomi. Ще кілька років тому реалізація продукту з таким рівнем інтерпретації намірів і швидких ітерацій вимагала б значно більшої команди та бюджету. 


AI зняв цю планку: частина експериментів, внутрішні інструменти й маркетингові канали були зібрані через vibe coding, що дало швидкість і гнучкість на етапі пошуку рішень. Водночас ядро продукту свідомо будувалось без вайбкодингу — там, де стабільність і контроль важливіші за швидкість.


Як Neomi тестували продукт: від 50 людей до пілоту з ритейлом


Одна з найсильніших частин кейсу — прозора логіка тестування:


1) Альфа: малі вибірки, максимум якісного фідбеку

В альфа-тестуванні взяли участь близько 50 друзів і знайомих. Вони зробили понад 50 замовлень, після чого команда детально збирала враження й поведінку. Ітерацій було кілька.

Це класичний «early MVP loop»:

  • швидко зібрали мінімальну функціональність;

  • прогнали через людей, які готові давати фідбек;

  • зібрали інсайти;

  • повторили.


2) Бета: більша вибірка + підключення бізнес-контексту

Учасників бета-тесту було вже 200, і до нього долучились два українські ритейлери.

На цій стадії важлива зміна: ви перевіряєте не лише «чи працює фіча», а й чи вписується рішення в середовище, де є каталоги, наявність, заміни, обмеження.



3) Пілот у продакшн: реальні користувачі без контролю

Далі перейшли в пілот «без прямого контролю над користувачами», і саме там з’являються найцінніші дані — бо поведінка менш передбачувана, а кількість гіпотез та експериментів зростає.


Окрема деталь, яка показує продуктовий стиль роботи:

«Ми активно змінюємо флоу продукту, тестуємо ключові фрази і в реальному часі бачимо, як це впливає на користувачів».

Це не «допилюємо роками». Це ітерації, прив’язані до поведінки.


Пілот у продакшні: момент істини для MVP


Neomi запустився як віджет у мережі VARUS — це перший комерційний пілот.



Тут важливий принцип запуску «на кешфлоу»: не чекати «ідеального масштабу», а заходити через пілоти, які дають:

  • доступ до реальних даних,

  • бізнес-аргументи (конверсія, середній чек, задоволеність),

  • основу для наступних продажів.


На цьому етапі продукт взаємодіє з користувачами без контролю:

  • без пояснень;

  • без «дружнього» фідбеку;

  • з реальними бізнес-обмеженнями.



Проблеми після валідації


Серед ключових викликів:

  • нестача локалізованих даних

  • складні інтеграції з ритейлерами

  • перформанс: ранні версії мали затримки понад 5 секунд, що негативно впливало на UX


Важливо, що жодна з цих проблем не зупинила продукт. Навпаки — вони стали точками росту. 


Це підтверджує просту річ: проблеми після валідації — це не сигнали зупинки, а маркери того, що продукт справді почав жити в реальному середовищі.


Метрики, які показують прогрес MVP


У кейсі є кілька цифр, які важливо читати як «сигнали життєздатності» продукту:

  • Заміни товарів: раніше користувачі замінювали близько 7% товарів, зараз — менш як 0,01%.Це про якість мапінгу «намір → товар у конкретному магазині».

  • Швидкість пошуку улюблених страв: скоротили час з 3,5 хвилини до 1,5.Це приклад того, як команда міряє не абстрактний «UX», а конкретний крок у сценарії.

  • Латентність: ранні версії формували кошик із затримкою понад 5 секунд, що критично для користувачів, і це довелось суттєво оптимізувати. Урок: іноді продукт «не летить» не через ідею, а через перформанс.


Bootstrapping на практиці


Neomi розвивався в логіці bootstrapping — без венчурних інвестицій на старті, з фокусом на перевірку попиту й контроль над рішеннями. Це означало просту, але принципову послідовність: спочатку — MVP і реальні користувачі, потім — зовнішні гроші як підсилювач, а не як умова старту.


Перші версії продукту команда фінансувала власним коштом. Це накладало обмеження — у швидкості, масштабі, кількості експериментів — але водночас змушувало постійно відповідати на ключове питання: чи наближає ця дія продукт до реальної цінності для користувача


Після того як MVP пройшов альфа- і бета-тестування та зʼявилися перші підтвердження попиту, команда залучила грантову підтримку:

  • Український фонд стартапів, 2024 — $25 000Проєкт Neomi увійшов до переліку стартапів, що отримали фінансування за результатами Pitch Days. Гранти надавались уже на стадії наявного продукту й чітко сформульованої гіпотези цінності.

  • Seeds of Bravery / ЄС, 2025 — $25 000Грантова програма, спрямована на підтримку українських технологічних стартапів із потенціалом масштабування.


Важливий нюанс: ці кошти не стали стартовим капіталом. Вони зʼявилися в момент, коли продукт уже мав:

  • робочий MVP;

  • перші пілоти з бізнесом;

  • зрозумілу логіку використання;

  • вимірювані продуктові метрики.


Фактично гранти виконали роль того, що в bootstrapping-моделі вважається ідеальним сценарієм: прискорити розвиток того, що вже працює, а не компенсувати відсутність попиту чи чіткої ідеї.


Бізнес-модель як наслідок


Neomi працює в B2B / SaaS-моделі з транзакційною комісією. За данними Vector це:

  • стартовий take rate — ~0,4%;

  • потенційне зростання до ~1-1,2%

Ринок онлайн-grocery в Європі та США оцінюється більш ніж у $800 млрд до 2030 року за данними Statista.


Головні висновки: підхід, який можна повторити у своєму продукті


1) Ідея народжується з чіткої рутини, а не з абстрактного «ринок росте»

Neomi стартували з конкретного болю: довгі сесії, вибір, покинуті кошики.

2) MVP — це інструмент навчання

50 людей → 200 людей → пілот без контролю. Це метод, який знижує ризик «будувати в порожнечу».

3) Фічі не шкода викидати

Одна з ключових задумок «не зайшла» — і це стало даними, а не трагедією.

4) Метрики — це не лише про гроші

Точність замін (<0,01%), час у сценарії (3,5 → 1,5 хв), швидкість відповіді (понад 5 секунд на старті). Це реальні маркери, які показують, чи продукт «живий».

5) Пілоти — найкращий тест для B2B

Комерційне партнерство з Varus і рух до наступних інтеграцій — це те, що перетворює «ідею» на продукт.

6) Vibe coding прискорює підготовку MVP

AI та vibe coding дозволяють швидко зібрати прототип і перевірити гіпотези без команди та бюджету.


Якраз цей шлях — де брати ідеї, як формулювати гіпотези й як перевіряти їх без команди та інвесторів — Дмитро Лилик розбиратиме на вебінарі 18 лютого о 18:00. Участь безоплатна і реєстрація відкрита. 



Коментарі


bottom of page