Фриланс і старт бізнесу

Запуск продукту в уявленні багатьох фаундерів досі виглядає як довгий і болісний процес: спочатку ідея, потім місяці ресерчу, потім дизайн, архітектура, MVP, ще кілька ітерацій — і лише після цього перший контакт з реальними користувачами. Проблема в тому, що за цей час ринок уже може змінитися, мотивація — зникнути, а сама ідея так і не пройти перевірку грошима. На противагу цьому підходу в останні роки сформувалась інша, значно більш прагматична модель — швидкий запуск прод

У стартап-культурі давно закріпилося переконання: якщо ти не піднімаєш раунди, ти «не граєш у справжню гру». Десятки інтерв’ю про успішні залучення, новини в медіа, гучні оцінки компаній створюють ілюзію, ніби інвестиції — це обов’язковий перший крок.  Але якщо відкинути хайп, стає очевидно: переважна більшість бізнесів у світі ростуть без інвесторів , без венчурного капіталу й навіть без великих ресурсів. Вони розвиваються на власному кешфлоу й завдяки дисциплінованим рішенн

Build in public — це коли ви не ховаєте свій продукт «за кулісами» до офіційного релізу, а показуєте процес створення в реальному часі: ідеї, прототипи, фейли, зміни, перші цифри, перших користувачів. Це як практика публічного ділення історіями про те, як продукт створюється зараз і як створювався раніше, щоб залучати і надихати однодумців. Arvid Kahl, один із найвідоміших адептів build in public, описує це ще конкретніше:   ви «ділитеся подорожжю створення бізнесу перед ауди

Коли фаундер планує реєструвати компанію в Естонії, США чи будь-якій іншій країні, він часто думає про податки, платіжні системи, юрисдикцію, але… пропускає ключову точку: податкове резиденство.  Саме воно визначає, хто й скільки податків має сплачувати — ви чи ваша компанія, в Україні чи за кордоном. І на старті бізнесу це критично. Зараз правила стають суворішими, банки та уряди — уважнішими, а українські фаундери за кордоном — у зоні ризику. Тому варто розібратись у базови

Коли фаундер запускає сервісну IT-компанію, він хоче дві речі: зручний запуск  і прозору модель , яка не створить проблем з податками та банками. У 2025 році найбільш популярні юрисдикції для IT-аутсорсу та невеликих SaaS-команд — Естонія, Кіпр, США та Британія . У кожної країни — своя логіка, свої витрати і свої «граблі». Розбираємося, де реально простіше стартувати, а де доведеться витратити час, гроші та нерви. 1. Естонія — швидкість, цифра і мінімум бюрократії Естонія вже

Більшість майбутніх фаундерів приходять у LinkedIn із надією: «Зараз зроблю пару експертних постів — і підуть клієнти». Але LinkedIn працює зовсім не так.Це не майданчик для миттєвих продажів , а інструмент, який формує репутацію, довіру та видимість. І якщо ви хочете побудувати компанію, вам потрібно не “продавати”, а вести сторінку так, щоб у потенційного клієнта з’явилася впевненість у тому, що з вами можна мати справу . Для цього достатньо не сотень статей, не гучних заяв

LinkedIn — це не кнопка генерації клієнтів і не місце, де потрібно одразу ставити у профілі “CEO & Founder MyFutureCompany”, якщо ви ще працюєте в наймі. Для фаундера-початківця це передусім інструмент довіри, видимості та професійної репутації , який треба почати будувати заздалегідь — задовго до того, як ви офіційно оформите компанію або вийдете на ринок. І тут більшість спеціалістів стикаються з дилемою: як прокачувати профіль, не вводячи нікого в оману; як не “палити” пла

У сервісному IT-бізнесі часто перемагає не той, хто має більше людей чи ширшу лінійку послуг, а той, хто рухається швидше. На ринку, де клієнти звикли до миттєвої комунікації, а конкуренція вимірюється годинами, саме простота й швидкість стають ключовими факторами росту.  Бюрократія — це розкіш для великих компаній. Для стартапу вона перетворюється на пастку, яка коштує втраченої виручки. У цій статті розбираємо, чому «процес на одному А4» часто сильніший за десятки сторінок

Початок IT-компанії рідко виглядає як картинка з Pinterest: стильний офіс, бариста, панорамні вікна. Реальність інша — ноутбук, клієнти, хаос і відповідальність на плечах фаундера. І саме в цей період вам потрібні перші люди. Ті, хто допоможуть запускати процеси, комунікувати з клієнтами, брати відповідальність і рости разом із компанією. Проблема в тому, що на старті ви не можете конкурувати з корпораціями соцпакетом чи інфраструктурою. Але саме тут є ваша сила: швидкість, г

Тамара Левіт — IT Sales Expert, експертка з Upwork і менторка Growth Incubator. Вона понад 10 років продає послуги розробки на глобальний ринок, будувала sales-відділи для аутсорсингових компаній і особисто тестувала десятки підходів до профілів, ніш і бідингу. На її воркшопах люди часто приходять із одним запитом: «Скажи, в яку нішу зайти, щоб нарешті пішли клієнти?» Ця стаття — конспект її підходу плюс свіжа аналітика з глобального ринку фрилансу. Чому взагалі треба обирати

Більшість людей, які хочуть запустити власну IT-компанію, починають із пошуку ідеї. Вони записують десятки варіантів, перечитують форуми, радяться з друзями й чекають «осяяння». Але Сергій Бондаренко, засновник Skywell  і серійний IT-підприємець із 17-річним досвідом, каже прямо: «Не шукайте ідею. Шукайте тренд». Саме так він побудував усі свої бізнеси — від фінтеху до e-commerce — і зумів продати кілька компаній на піку їхньої вартості. Його підхід простий: успішний бізнес н

Початок IT-бізнесу рідко виглядає як чіткий план. Найчастіше — це десятки сумнівів, страх втратити стабільний дохід і думка «я ще нічого не створив, що взагалі аналізувати?».   Але саме тут і починається перша помилка новачків. Щоб побудувати аутсорсингову чи аутстаф-компанію, спершу треба розібратись не з ринком — а з собою. Адже на старті бізнесу фаундер і є компанія: твій досвід визначає, кого ти можеш найняти, твій профіль впливає на те, як виглядає твій перший сайт, а тв

«Аутсорс — помер». «Треба йти тільки в продукт». «Без технічного бекграунду не вийде». Ці фрази звучать голосно, але не витримують перевірки реальністю. Сервісний IT-бізнес не зник і не збирається. Навпаки — це найпростіший і найпрозоріший шлях зайти в підприємництво людям із різним досвідом у сфері IT. У цій статті розберемося, чому так, що саме плутають критики аутсорсу, з чого стартувати сьогодні та як не перетворити компанію на «супермаркет послуг», який не викликає довір

У більшості людей є одна глибоко вкорінена установка: «Щоб запустити IT-компанію, потрібно самому вміти писати код». Сергій Бондаренко повністю ламає цю схему. Він ніколи не був розробником, але зумів створити Skywell , масштабувати компанію, запустити нові напрями, а до цього — продати дві аутсорсингові компанії . Його історія — не про технічні навички. Вона про підприємницьке мислення, партнерства, продажі й уміння будувати команди. Це стаття про те, як створити IT-бізнес б

Усередині ІТ-ком’юніті давно живе переконання: щоб запустити сервісну компанію, тобі обов’язково потрібен партнер. «Один буде продавати, інший — кодити», «один візьме на себе операційку, другий — клієнтів», «вдвох легше». Ідея звучить логічно. Але в реальному аутсорс-бізнесі саме в ній і захована головна пастка. За даними наших опитувань у телеграм-каналі Growth Incubator, більше 60% новачків приходять із запитом «допоможіть знайти партнера», і майже всі — з тієї самої причин

У більшості фаундерів outbound асоціюється з болем: спалені LinkedIn-акаунти, сотні «темплейтів», на які ніхто не відповідає, й відчуття, що холодні продажі працюють тільки «у інших». У Катерини Присяжної історія інша. Вона прийшла в Binaryx другим сейлзом у компанії, де на продажах був лише Upwork. Їй дали один LinkedIn-профіль і фразу «роби щось». Через два роки в компанії вже було близько 200 людей, а 80% клієнтів заходили з outbound-команди Катерини . Вона виросла до Head

Бізнес — це не sprint, а довгий шлях із десятками злетів і ще більшою кількістю падінь. Сергій Бондаренко, IT-підприємець і засновник компанії Skywell , за 17 років у сфері тричі перезапускав бізнес, пережив величезні борги, продавав компанії на піку й починав знову. І саме цей досвід сформував головний принцип його мислення: “у самурая немає цілі — є шлях” . Провали — це не кінець, а частина процесу Коли Сергій вперше збанкрутував, він не сприйняв це як катастрофу. Він сприй

У фаундера є два інструменти, без яких не працює жодна стратегія: мислення та повсякденні дії. Саме вони формують ритм компанії, впливають на продажі, найм, роботу з командою, переговори та здатність тримати фокус у хаосі.  Джеймс Клір у «Atomic Habits» описує принципи, які допомагають людині змінюватися маленькими кроками. Для фаундера ці принципи — не про самооцінку, а про оборот, команду, темп розвитку та особистий ресурс. Нижче — як адаптувати Atomic Habits під реальність

Більшість фаундерів думають, що вони знають свого клієнта. «Продуктові компанії з США», «сфера маркетингу», «компанії 11–200 людей». Формально — це ніби й ICP. Але на практиці такий «портрет» не дає жодної переваги. У результаті outbound не працює, LinkedIn-акаунти ловлять блоки, лідгени «пишуть не туди», а фаундери розводять руками: «LinkedIn не працює», «ринок поганий», «нічого не конвертується». Проблема не в ринку. Проблема в тому, що ICP — це не презентаційний слайд , а

ІТ-бізнес часто виглядає як історія про великі інвестиції, гучні старти й команду сеньйорів. Але історія Олега Мелешка, ментора на програмі Growth Incubator , зовсім інша.  Він зайшов у сферу ще студентом, писав PHP у зошит, ходив після пар у запорізький офіс «за досвідом» і був готовий працювати майже задарма, аби тільки чіплятися за реальні задачі. Сьогодні його компанії — Incode Group та Natife — разом налічують близько 250 людей і працюють із клієнтами з Європи, США та Аз