Від аутсорсу до продукту: як український девелопер виростив маркетплейс до $608 131 GMV без інвестицій
- Growth Factory

- 18 годин тому
- Читати 6 хв
Оновлено: 30 хвилин тому
У нашому телеграм-каналі Product Launchpad часто звучить одне й те саме питання: чому так мало українських соло-стартапів?
Версія популярна: «ми вміємо писати код, але не вміємо робити продукт». Частково це правда — сервіс і продукт живуть за різними правилами. Але кейс Іллі Новохатського (Quanti Coders + Microns) показує інше: перехід можливий навіть без грошей, партнера і «ідеальних умов».
Ми поспілкувалися з Іллею у форматі Q&A та ділимося основними інсайтами. Читайте далі >>
Сервісний майндсет проти продуктового: в чому реальна різниця
У сервісі вам приносять задачі: беклог, стендапи, KPI, пріоритети. Ви робите «1-2-3» — і день склався.
У продукті ви самі створюєте собі роботу. І не тільки роботу — ви створюєте сенс, пріоритети, ринок, воронку, продажі. Ілля сформулював це максимально чесно: на старті фаундер одягає купу капелюхів — дизайнер, девелопер, маркетолог, сапорт, продавець.
І тут ключова відмінність не в таланті, а в якості, яку можна натренувати: жага вчитись новому. Бо технічна експертиза — це база. А продукт починається там, де ви розумієте хоча б основи маркетингу, дизайну, копірайтингу, SEO, онбордингу — щоб делегувати не «зроби щось», а «зроби ось так, бо це впливає на метрику».
Як народжується компанія без «подушки»: 6 місяців без клієнтів
Ілля починав як фронтенд-розробник у 2016 році. У 2019-2020, на фоні кризи, на одному з проєктів урізали бюджет — команду скоротили, і він потрапив під звільнення. Вибір був простий і неприємний: шукати роботу (він навіть мав офери) або ризикнути й зробити своє.
Важлива деталь:
збережень майже не було, довелося переїхати до батьків;
перші пів року — без клієнтів;
у 2019 пройшов програму по старту IT-компаній Growth Incubator і на шостий місяць знайшов першого клієнта і отримав довгий контракт на 2 роки.
Саме тоді почав будувати сервісну компанію Quanti Coders: найняв перших людей, виростив їх всередині, систематизував процеси, багато автоматизував. З часом команда виросла до 10 людей.
А далі з’явився другий вибір, знайомий багатьом: або масштабувати сервіс далі (і впиратися у ті ж стелі), або будувати продукт.
Водночас я свідомо не хотів роздувати агенцію. Мені було важливо зберегти якість і швидкість роботи.
Ціль — створити прибутковий бутіковий бізнес, де ми працюємо з клієнтами роками та допомагаємо їм запускати й розвивати технологічні стартапи.
Microns: продукт, який виріс до 16 800 користувачів і $608 131 GMV
Так і з’явився Microns — маркетплейс, де фаундери можуть купувати й продавати онлайн-бізнеси. І тут найцікавіше: цей продукт виріс за моделлю bootstrapping — без залучення інвестицій.

Факти, які вражають:
16 800 користувачів
сотні проданих проєктів
понад $608 000 сумарної вартості угод
І при цьому Ілля не «вийшов із сервісу в нуль»: він керує двома напрямами паралельно. У Quanti — як CTO (команда), у Microns — як founder/CEO (продукт). Команда Microns зібрана точково: девелопер, сапорт, копірайтер, дизайнер.
Продукт — це не «пара фіч і реліз». Це марафон і маркетинг щодня
У продукті часто розбивається перша ілюзія: «you build it and they will come». Не прийдуть. Поки ви не почнете говорити про продукт на кожному майданчику, тестувати канали й збирати попит руками — ринку для вас не існує.
У Microns ставка з самого початку була на building in public і контент як двигун аудиторії: Ілля системно вів newsletter і через нього нарощував базу ще до «ідеального продукту». У публічних апдейтах Microns є конкретика, яку легко забрати як модель:
щоб дійти до 1 000 email-підписників, команда поєднувала регулярний контент і активність у ком’юніті + тестувала платні канали вже після бази.

під час одного з місячних апдейтів Microns фіксували: 2 555 підписників, +280 за місяць, 45.8% open rate, 15.7% click rate, 41 premium member, а також «операційні» метрики маркетплейсу: 14 нових лістингів, 2 продажі, 2.2k відвідувачів сайту

Це важливо: продукт росте не від того, що ви добре написали код. Він росте від регулярної дистрибуції.
Перші лістинги та перші користувачі часто здобуваються вручну
Одна з найкорисніших деталей кейсу Microns: стартові кроки не були магічними.
Щоб наповнити маркетплейс першими проєктами, Ілля писав фаундерам напряму. Перші лістинги — руками. Це той тип роботи, який сервісний майндсет часто відштовхує (бо «це нудно і через те важко»), але для продукту це база: ви маєте бути і сейлзом, і маркетингом, і продакт-менеджером.
Після цього в кейсі був логічний крок — запуск на Product Hunt. У LinkedIn Ілля прямо писав про підготовку до лончу Microns там . А далі такі лончі зазвичай дають первинний буст уваги, щоб не «вмерти в тиші».

Запуск на Product Hunt привів понад 300 користувачів.
Коли продукт дорослішає: цифри, які показують системність
Один із найцінніших моментів у кейсі Microns — це не сам факт продажів, а те, як вони з’явилися і що за ними стоїть.
В одному з LinkedIn-апдейтів Ілля поділився конкретними результатами за місяць:

За сухими цифрами ховається дуже важлива історія. За місяць через платформу пройшло $21 650 обороту. Найбільша угода — $8 000, найменша — $850. Комісія платформи склала $2 100.
Звучить як хороший місяць. Але ключова фраза — в постскриптумі: «4 роки, щоб прийти до таких результатів».
Саме це відрізняє реальний продукт від ілюзії швидкого злету. Більшість людей бачать результат і не бачать накопичення: роки контенту, десятки ручних переговорів, невдалі гіпотези, рефанди, технічні проблеми, перебудову процесів і постійне вдосконалення моделі монетизації.
У сервісному бізнесі ви можете масштабуватися за рахунок збільшення команди або годин. У продукті масштабування відбувається через довіру, репутацію та повторні угоди — і це потребує часу.
Перешкоди в продукті — це не виняток. Це режим роботи
У продуктовій реальності є речі, які сервісу часто не показують:
рефанди, чарджбеки, конфлікти очікувань (навіть якщо клієнт «використав сервіс повністю») — Ілля піднімав це питання публічно

ризики інфраструктури: банкінг, блокування сервісів, регуляторні «шторми» (в розмові згадували кейс із закриттям рахунків Mercury для українців на початку повномасштабної)
емоційні гойдалки: коли угода зривається через життєві обставини людей — і ви, як продукт, стаєте медіатором між сторонами
Це не страшилки. Це нагадування: у продукті виживають не найрозумніші, а ті, хто не здається після перших ударів і вміє відділяти процес від емоцій.
Найсильніший зсув майндсету: ви продаєте — завжди
У сервісі продаж — це часто роль іншої людини. У продукті продаж — це ваша робота №1. Ви продаєте:
команді — навіщо ми це робимо
користувачу — чому йому це потрібно
ринку — чому ваш підхід вартий уваги
Саме тому, коли питають «Чому мало соло-стартапів», відповідь часто проста: бо не всі готові вчитися новому поза своєю спеціалізацією. А соло-фаундер на старті — це людина, яка одягає 7 ролей і не ховається від «не моє».
Краще самому, ніж з поганим кофаундером
Одна з найболючіших тем — партнерство. Ілля прямо цитує логіку Пола Ґрема: краще без кофаундера, ніж з невідповідним. Це не про «погану людину». Це про те, що сервісний партнер може бути ідеальним у сервісі — але в продукті не витримає марафон.
Ілля спробував рухатися в продукт разом із партнером, але побачив, що мотивація і майндсет не збігаються. Тому Microns у 2021 він почав будувати сам.
Як ноукод у 2021 і AI у 2025-2026 допомагають запускати продукти без технічної бази
Окремий інсайт зі стріму: поріг входу падає щороку.
До 2020 — багато кастомної розробки (React/Next.js тощо).
У 2021-2022 — бум no-code. Microns стартував як MVP на Webflow + Airtable + Memberstack і подібних інструментах. Платежі, імейли, інтеграції — підключались швидше, без «1000 рядків коду».
У 2025-2026 — AI робить ще один стрибок. Ілля називає це революцією: зараз навіть люди з фінансів, права, дизайну можуть «вайбкодити» дашборди, лендінги, internal tools.
Його формула звучить дуже влучно: сьогодні важливо не «вміти програмувати», а вміти чітко формулювати думки — і вже під це інструменти допоможуть реалізувати продукт.
Який висновок з кейсу Microns?
Стратегія старту Microns була проста й не романтична: спочатку аудиторія — потім продукт.
Ілля будував аудиторію через building in public та newsletter.
Перші проєкти для маркетплейсу він знаходив вручну: писав фаундерам з Product Hunt та Indie Hackers. Щоб отримати перші 10 лістингів, він написав понад 100 листів.
Далі — запуск на Product Hunt, який привів понад 300 користувачів.
А потім Microns потрапив у The Hustle (мільйонний newsletter у США) — органічно, без оплати. За його словами, подібна публікація може коштувати десятки тисяч доларів, а тут вона принесла ще близько 1 000 користувачів.
Покупців, до речі, залучати легше: на платформі співвідношення приблизно 13 424 buyers до 3 395 sellers.
Ще одна твереза думка: для Іллі валідація — це коли людина платить. $40 з гаманця — це сигнал. 10 людей, які платять, — уже база для гіпотези про product-market fit. А «точкові продажі безкоштовно на бета-тесті» — це ще не доказ.
Якщо подивитися на цей шлях без ілюзій, стає очевидно: це не історія про геніальну ідею, яка злетіла за ніч. Це історія про дисципліну, системність і здатність залишатися в грі тоді, коли результатів ще не видно.
Чотири роки роботи до стабільних продажів.
Поступове зростання обороту.
Фокус на retention, а не тільки на нових лідах.
Контент як інструмент довіри.
Building in public як стратегія.
І це дуже важливий сигнал для українських айтівців, які думають про перехід із сервісу в продукт. Продукт — це не «додатковий проєкт на вихідних», який має швидко дати дохід. Це окрема бізнес-система, яка вимагає іншого типу мислення: довгострокового, аналітичного, стійкого до невизначеності.
Саме тому в розмові Ілля постійно повертається до одного меседжу: продукт — це марафон. І якщо ви заходите в нього з очікуванням швидкого результату, ви ризикуєте зневіритися раніше, ніж з’являться перші реальні показники.
Якщо після цього тексту у вас в голові крутиться думка «окей, я теж можу» — ви вже на правильній траєкторії.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал Product Launchpad: там ми регулярно розбираємо реальні кейси, інструменти та кроки, з яких починається продукт — без зайвої теорії.









Коментарі